З давніх-давен довга коса була не лише гордістю української дівчини, а й справжнім оберегом, що зберігав силу роду, традиції та жіночу енергію. Вважалося, що коса захищає від злих сил і приносить здоров’я. Дівчата заплітали одну косу, прикрашаючи її стрічками, а заміжні жінки – дві, ховаючи їх під головний убір.
Обрізати косу означало велику втрату або покарання. Навіть у весільному обряді особливий момент – розплітання коси – символізував прощання з дівоцтвом.
Сьогодні на Відділенні дошкільної освіти відбулося Свято української коси, яке організувала викладач Ольга ГУРЕЙ.
На початку заходу учасники декламували поезію Тараса Шевченка, адже саме у його творчості образ дівочої коси тісно переплітається з українськими традиціями та національною самобутністю.
Студентки четвертого курсу зачарували всіх своєю вродою та оригінальними зачісками.
Переможниці конкурсу:
“Найдовша коса” – Вікторія Дунда (ДО-41);
“Найгустіша коса” – Кіра Кулієва (ДО-42);
“Найоригінальніші зачіски” – Вероніка Гуш (ДО-41), Настя Качмар (ДО-42), Катерина Сигіцька (ДО-43), Павлина Рихтик (ДО-44).
Майстер-клас із заплітання кіс провели Анна Остапчук та Галина Слободян, а ведуча Тетяна Білик вразила своєю креативністю. Усі найяскравіші моменти свята зафіксувала Адріана Бакота.
Зберігаймо традиції, плетімо коси та шануймо українське!
